Надра

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ

На території області обліковується 574 родовища (в тому числі 59 об’єктів обліку комплексних родовищ) з 31 виду різноманітних корисних копалин, з яких 245 родовищ (в тому числі 29 об’єктів обліку) експлуатується.

Мінерально-сировинна база області на 37,78 % складається з паливно- енергетичної сировини (нафта, газ вільний, газ розчинений, конденсат, кам'яне вугілля, метан вугільних родовищ, торф), друге місце посідає сировина для виробництва будівельних матеріалів (36,2%), далі йдуть прісні мінеральні підземні води (21,09%), гірничохімічні корисні копалини складають 3,69%, розсіяні елементи - 0,88%, решта - гірничорудні та нерудні корисні копалини - по 0,17%.

На території області розташовано 65 родовищ вуглеводнів, більша частина з яких комплексні: 16 - нафтових, 36 - газових, 8 - газоконденсатних, З - нафтогазових, 2 - нафтогазоконденсатних.

У промисловій розробці перебуває 39 родовищ, у розвідці - 13, на консервації - 4, підготовлені для промислового освоєння - 9.

Запаси вільного газу підраховані на 49 родовищах вуглеводнів, кількістю 72,009 млрд. м3 балансових (видобувних) (7,71% від загальних запасів в Україні). Основний видобуток вільного газу здійснювався на Гаївському, Більче-Волицькому, Свидницькому, Хідновицькому, Летнянському газових родовищах. Кількість видобутого газу склала 0,624 млрд. м3 (3,16% від видобутку в Україні).

На 18 родовищах підраховані балансові (видобувні) запаси розчиненого у нафті газу кількістю 4,793 млрд. м3 (14,95 %). Видобуток його склав 0,049 млрд. м3, що становить 7,27% від загального видобутку в Україні.

Балансові (видобувні) запаси нафти обліковуються на 21 родовищах кількістю 18,45 млн. т (14,56% від загальних запасів в Україні). Видобуток нафти склав 0,124 млн. т (6,08% від загального видобутку в Україні).

Газовий конденсат підрахований на 10 родовищах із запасами 0,533 млн. т (0,9% від загальних запасів в Україні).

На території області також розташовано 47 нафтогазоперспективних об'єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси (кат. С3) вільного газу по яких оцінюються в 37,527 млрд. м , а нафти - 20,825 млн. т.

Існуюча сировинна база кам'яного вугілля представлена 25 об’єктами з запасами 1030,5 млн. т за категоріями АВСЬ у т. ч. коксівного - 695,8 млн. т. Розробка кам'яного вугілля ведеться 9 шахтами виробничою потужністю 6,57 млн. т вугілля на рік і запасами 310,1 млн. т. Видобуток кам'яного вугілля склав 1,057 млн. т, у т. ч. коксівного — 0,867млн.т.

Під будівництво нових шахт підготовлено 3 ділянки загальною проектною потужністю 4,5 млн. т вугілля на рік і запасами 264,58 млн. т за категоріями АВСі.

Видобуте вугілля використовується, головним чином, ж високоякісне енергетичне паливо.

На трьох родовищах кам'яного вугілля підраховані запаси газу — метану - за категорією С2 кількістю 5479,8 млн. м3.

На 5 родовищах кам'яного вугілля підраховані балансові запаси германію за кат. Сі+С2 кількістю 1743,33 т, із яких одне із запасами 240,2 т категорії Сі перебуває в експлуатації. Видобуток не проводився.

На території області розташовано 74 родовищ торфу, серед яких тільки 5 періодично розробляються. Запаси торфу в цілому по області складають 112,5 млн. т за промисловими категоріями АВСі та 21,44 млн. т за категорією С2. Видобувні роботи проводились на 5 родовищах з загальними запасами категорій АВСі - 9,36 млн. т, внаслідок чого видобуток торфу склав 90 тис. т, втрати 5 тис. т.

           На території області розташоване Бориславське родовище озокериту, який за хімічним складом представляє собою бітум. Його масляниста частина складена, в основному, твердими вуглеводнями, переважно, парафінового ряду. Балансові запаси озокериту складають 113679 тис. т за промисловою категорією Сь Родовище перебуває в експлуатації.

Родовища самородної сірки Львівської області розташовані в зоні стикування Волино-Подільської плити з Передкарпатським крайовим прогином, утворюючи Передкарпатський сірконосний басейн. За кількістю розвіданих запасів Україна посідала одне з перших місць у світі й перше місце серед країн СНД - за видобутком і експортом. На даний час сірковидобувна галузь припинила своє існування. Держбалансом враховано 7 родовищ самородної сірки (в т.ч. 1 об’єкт обліку) з запасами 66,358 млн.т за категоріями А+В+Сі (66,04% від загальних запасів в Україні).

На території Львівської області розташоване Коханівське родовище нафти, на якому разом з нафтою супутньо вилучається сірка, видобувні запаси якої складають 0,030 млн. т категорії Сі. При видобутку вся сірка втрачається.

Найбільшим виробником супутньої нафтової сірки серед країн СНД є Росія. За останні роки на нафтогазопромислах Росії відбулося нарощування видобутку і очистки газової і нафтової сірки, що призвело до перевиробництва і зростання на складах України запасів самородної сірки, внаслідок чого світові ціни впали до 20-30 $ США (100-120 $ - 1990 р.). Виробництво самородної сірки стало збитковим не тільки в Україні, айв усіх країнах світу.

Починаючи з 1995 року із експлуатації виведено Немирівське родовище самородної сірки (метод ПВС), в 2009 році - Язівське, де видобуток корисної копалини здійснювався як методом відкритих гірничих робіт (ВГР), так і ПВС підземне виплавлення сірки).

Гірничохімічна сировина області представлена також комплексним Стебницьким родовищем калійно-магнієвих солей, Губицьким родовищем кам'яної солі та Дрогобицьким родовищем розсолу.

Окрім кам'яної до галогенових покладів Передкарпатського крайового прогину тяжіють усі родовища й прояви калійної та магнієвої солей. Магнієва сіль, на відміну від калійної, самостійних родовищ не утворює, а вилучається разом з калійною й кухонною солями.

Державним балансом враховано 9 родовищ калійних сірчанокислих (сульфатних) солей із запасами К20 187,635 млн. т.

До 2007 року у промисловій розробці перебувало Стебницьке родовище, яке наданий час виведено із експлуатації через брак коштів на його модернізацію.

Через аварійний стан відділення подрібнення, зношеність транспортних засобів та іншого обладнання в умовах вкрай слабкого фінансування видобуток калійно-магнієвих солей Стебницьким ДГХП  не здійснювався.

Таким чином, потреби хімічної промисловості України не

задовольняються за рахунок власної сировини. На найближчу перспективу планується значну частину гірничо-хімічної сировини завозити до України з країн СНД (Росії, Білорусі).

Корисні копалини для будівництва представлені 210 родовищами (в т.ч. 8 об’єктами обліку), з яких у експлуатації перебуває 87 родовищ (в т.ч. 5 об’єктів обліку).

Однією із провідних галузей Львівської області є виробництво цеменіу. На її території розташовано 5 родовищ цементної сировини з загальними запасами 316,658 млн.т промислових категорій АВСі. У розробці перебуває чотири родовища, видобуток на яких у 2014 р. склав 232,31 тис.т (2,5% від видобутку в Україні). На сьогоднішній день цементна галузь області повністю забезпечена власною сировинною базою, в перспективі існують можливості для її розширення.

На території області розвідано 13 родовищ (з них 4 - об’єкти обліку) сировини карбонатної для випалювання на вапно із загальними запасами 50,94 млн. т, 7 родовищ ( з них 2 - об’єкти обліку) перебуває у промисловій експлуатації. Видобуток сировини склав 55,84 тис. т (5,28% від загального видобутку в Україні).

На території області розвідано чотири родовища скляної сировини. Запаси піску складають 30115,71 тис. т. У промисловій експлуатації перебуває три родовища. Видобуток піску склав 40,7 тис. т (5,52 % від загального видобутку в Україні).

На території області розташовано 49 родовищ, в т. ч. З об’єкти обліку будівельного піску, що повністю задовольняє потреби будівельної галузі. З них розробляється 24 родовища (в т.ч. два об’єкти обліку), видобуток піску склав 892,46 тис. м3 (11,33 % від загального видобутку в Україні).

Широке поширення на території області набули поклади піщано-гравійної суміші, запаси якої складають 79706,74 тис. м3 (24,26% від загальних в Україні). З 17 родовищ, врахованих Державним балансом, на даний час у промисловій експлуатації перебуває 8. Видобуток корисної копалини склав 275,83 тис.м3, або 46,25% від загального видобутку в Україні.

Державним балансом враховується 98 родовищ цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 137,155 млн. м3 за промисловими категоріями АВСі. В експлуатації перебуває 35 родовищ, видобуток на яких склав 250,01 тис.м3 (11,31 % від видобутку в Україні).

Керамзитова сировина представлена чотирма родовищами, з яких два

розробляються. Видобуток сировини за 2014р. склав 33,96 тис.м (86.06% від загального видобутку в Україні).

Державним балансом враховується два родовища гіпсу будівельного із сумарними запасами 6,5 млн. т за категоріями АВСі. Розробляється на даний час одне родовище - Щирецьке. Видобуток гіпсу за 2014 рік склав 3,1 тис. т (0,24% від загального.

                На території області розташовано 11 родовищ каменю будівельного, з яких у експлуатації перебуває 2. Видобуток корисної копалини склав 14,09 тис.м3, або 0,05% від загального видобутку в Україні.

Державним балансом враховано по одному родовищу крейди будівельної, піску для пісочниць локомотивів, каменю пиляльного, сланців менілітових. Родовища не розробляються.

Покриття дефіциту сировини для виробництва будівельних матеріалів можливе, головним чином, за рахунок нарощування потужностей діючих підприємств, залучення до експлуатації нових розвіданих родовищ та розвідки перспективних ділянок, виявлених пошуковими роботами.

Дефіцит таких корисних копалин як гіпс, карбонатна сировина для випалювання на вапно та вапнування кислих ґрунтів частково може бути покритий за рахунок прогнозних ресурсів. Дефіцит пиляльного каменю пояснюється відсутністю на території області перспективних ділянок, які представляють промисловий інтерес. Значна кількість запасів піщано-гравійної суміші розташована в санітарних зонах водозаборів, через що частина цих запасів підлягає списанню. Забезпеченість області гравієм для будівельних робіт складає близько 20 років. Ліквідація дефіциту цього виду продукції можлива лише в незначній кількості за рахунок розвідки нових родовищ. Більшу частину попиту доведеться задовольняти шляхом завезення сировини з інших областей.

Львівська область в геоструктурному відношенні розташована в межах Волино-Подільського артезіанського басейну та гідрогеологічної провінції складчастої області Українських Карпат. Основні водоносні горизонти підземних питних і технічних вод приурочені до четвертинних відкладів, представлених піщано-валунно-гальковими відкладами з піщаним наповнювачем, неогенових відкладів, представлених пісковиками, вапняками, верхньокрейдяних відкладів, представлених мергелем, верхньодевонських відкладів, представлених вапняками, кам’яновугільних відкладів, представлених пісковиками.

За хімічним складом води гідрокарбонатні кальцієві, натрієво- кальцієві, кальцієво-натрієві, магнієво-кальцієві.

ДКЗ України затвердила балансові експлуатаційні запаси підземних технічних вод на 2 родовищах:

-              родовище Жиркомбінатівське ділянка Жиркомбінатівська у відкладах опільської світи баденського ярусу міоцену та тріщинуватій зоні львівської світи верхньої крейди у кількості та за категоріями: А - 0,298 тис. м7добу, В - 0,298 тис. м7добу, Сі - 0,204 тис. м3/добу;

-              родовище Новояворівське Східне ділянка Новояворівська Східна у відкладах опільської світи баденського регіоярусу неогену у кількості та за 5         категоріями: А - 0,680 тис. м /добу, В - 0,910 тис. м /добу.

Сума приросту балансових експлуатаційних запасів підземних технічних вод в області склала 2,390 тис. м7добу за категоріями А+В+С].

Станом на 01.01.2015 р. на території області розвідані та взяті на облік балансові • експлуатаційні запаси підземних питних і технічних вод, які

            Затверджені ДКЗ СРСР, ТКЗ України, ДКЗ України на 45 родовищах, які включають 85 ділянок з експлуатаційними запасами у кількості 1262,372 тис.м /добу за категоріями А+В+Сі та 45,000 тис.м /добу - за категорією С2. У 2014 році розроблялись 49 ділянок, з них використовувались 49, не розроблялись - 36 ділянок. Видобуток підземних питних і технічних вод склав 336,579 тис.м3/добу, у т.ч. скид без використання становить 8,126 тис.м3добу; використано 328,453 тис.м3/добу, у т.ч.: 315,252 тис.м3добу використано на господарсько-

питне водопостачання; 13,177 тис. м /добу - на виробничо-технічні потреби; 0,024 тис. м /добу - на промисловий розлив.

Загальна кількість невикористаних запасів підземних питних і технічних вод в області становить 970,793 тис. м3/добу.

Найбільш перспективними для розробки є родовище Золочівське ділянка Верхньобузька, балансові експлуатаційні запаси якої складають 63,300 тис.м3/добу за категоріями А+В, ділянка Хмелівська, балансов  І

експлуатаційні запаси якої 35,200 тис.м /добу за категоріями В+Сі та родовище Ремезівське ділянка Ремезівська, балансові експлуатаційні запаси якої складають 59,300 тис. м3/добу за категоріями А+В+С].

Водоносні горизонти підземних мінеральних вод Львівської області в основному приурочені до неоген-четвертинних, палеогенових, верхньокрейдяних відкладів, які представлені гравійно-гальковими відкладами, пісковиками, гіпсами, пісками, мергелями, а також до порід верхньодевонського віку, представлених вапняками.

За звітний період приріст запасів відбувся за рахунок Стрілківського родовища мінеральних вод ділянка Стрілківська дж.№3-9, балансові експлуатаційні запаси якого затверджені у відкладах нижнього та середнього неоплейстоцену за категоріями: В - 950,000 м3/добу, Сі - 250,000 м3/добу; Яружно-Помірецького 1 родовища мінеральних вод запаси якого апробовані у нижньоворотищенських відкладах міоцену за категорією Сг25,000 м7добу та за рахунок запасів родовища Зарічненське-1 які затверджені в алювіальних відкладах шостої надзаплавної тераси р.Дністер за категорією: В-195,000 м3/добу.

Всього за звітний період на території Львівської області розвідано і взято на облік балансові експлуатаційні запаси підземних мінеральних вод, які затверджені в ДКЗ СРСР, УТКЗ, ДКЗ України по 29 родовищах, що включають 41 ділянку мінеральних підземних вод, з них розроблялись 29 ділянок, не розроблялись 12. Балансові експлуатаційні запаси розвіданих родовищ складають 7233,900 м3/добу за сумою категорій А+В+Сі, позабалансові -             360,000 м3/добу. Мінеральні води, що

розробляються, відносяться до типу сульфідних, з підвищеним вмістом органічних речовин, а також від маломінералізованих без специфічних компонентів і властивостей до розсільних та природно-столових. Балансові експлуатаційні запаси мінеральних лікувальних вод становлять 1926,900 м3/добу за сумою категорій А+В+С і, позабалансові - 360,000 м3/добу; природно-столових - 5307,000 м7добу за сумою категорій А+В+С].

                Величина видобутку склала 3593,318 м3/добу, в т.ч. технологічний скид та природне розвантаження - 2091,600 м3/добу; використано - 1501,718 м3/добу, в т.ч.: на лікувальні цілі (санаторії, профілакторії) - 66,041 м7добу, на розлив для лікувального пиття - 0,775 м3/добу, на виготовлення напоїв та промисловий розлив - 1429,959 м3/добу, на господарсько-питні та виробничо-технічні потреби - 4,943 м3/добу.

Загальна кількість неосвоєних запасів становить 1230,600 м3/добу.

Так як експлуатаційні запаси підземних мінеральних вод Львівської області використовуються лише на 20,76%, то можна вважати, що всі неосвоєні експлуатаційні, а також оцінені запаси, що не пройшли державну експертизу, є перспективними на подальше використання.

Неосвоєні родовища відсутні.

Лікувальні торф’яні грязі розвідані на ділянці Великолюбінського родовища.. Балансові експлуатаційні запаси станом на 01.01.2015 р. складають 204,488 тис.м3 за сумою категорій А+В+Сі. Експлуатується родовище з 1999 року. Видобуток  становив 0,015 тис.м3, втрати відсутні.

Промислові води розвідані на Бистрівському родовищі, балансові експлуатаційні запаси якого станом на 01.01.2015 р. складають           15,000 м3/добу за категоріями А+В+С]. Експлуатується родовище з 1972 року. Видобуток становив 0,049 м3/добу, втрати відсутні. Розсоли Бистрівського родовища є гідромінеральною сировиною для виготовлення лікувального препарату - Трускавецької натуральної солі "Барбара".