Природно-заповідний фонд

Інформаційна довідка щодо стану природно-заповідного фонду Львівської області

Завдяки багаторічній праці фахівців у сфері заповідної справи на території області, станом на 01.04.2017 р., функціонує 358 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 158129,32 га, що складає 7,2 % від площі території області. 10 об’єктів природно-заповідного фонду є природоохоронними установами зі спеціальними адміністраціями, а саме: природний заповідник «Розточчя», національний природний парк «Сколівські Бескиди», Яворівський національний природний парк,  національний природний парк «Півічне Поділля», ботанічний сад Львівського національного університету ім. І.Франка, ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України, регіональні ландшафтні парки «Знесіння»,  «Равське Розточчя»,  «Верхньодністровські Бескиди», «Надсянський» та "Стільське Горбогіря". Найбільшу площу в структурі природно-заповідного фонду області займають національні природні парки - Сколівські Бескиди, Яворівський і «Північне Поділля» – загальна площа 58,3 тис. га, або 39 % загальної площі територій та об’єктів ПЗФ, регіональні ландшафтні парки – 47379,0 га (35,74 % площі ПЗФ) та заказники – 30429,3 га (22,95 % площі ПЗФ).

 

У підпорядкуванні:

Мінприроди України– 1 (Яворівський НПП)

Держкомлісгоспу України – 1 (НПП “Сколівські Бескиди”)

Міносвіти України – 4 (природний заповідник “Розточчя”, 3 ботанічні сади)

Органів місцевого самоврядування – 4 (РЛП “Знесіння”, РЛП “Верхньодністровські Бескиди”, “Надсянський”, “Равське Розточчя“).

 

п\п Категорії територій та об’єктів природно-заповідного фонду  
К-ть площа (га)
1. Природний заповідник 1 2084,5
2. Національні природні парки (НПП) 3 58350,52
3. Заказники:    
  загальнодержавного значення 9 3303,0
  місцевого значення 33 27563,1
4. Пам’ятки природи    
  загальнодержавного значення 2 592,8
  місцевого значення 187 2241,44
5. Ботанічні сади:    
  загальнодержавного значення 2 41,2
6. місцевого значення 1 1,5
7. Зоологічний парк місцевого значення 1 5,9
8. Дендрологічні парки загальнодержавного значення 2 64,0
9. Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва:    
  загальнодержавного значення 6 115,8
  місцевого значення 54 777,72
10. Заповідні урочища 48 6502,3
11. Регіональні ландшафтні парки (РЛП) 4 47379,0
  ВСЬОГО: 358 158129,32
  Процент заповідності   7,2

 

Разом з тим, слід зауважити, що майже 65 % всієї площі ПЗФ області  знаходиться  на території  лісового фонду, отже, в природних комплексах, що перебувають під особливою охороною держави переважають лісові формації та угрупування і значно нижчий відсоток лучних, лучно-степових, лучно-болотних, водно-болотних формацій.

 

Територія Львівської області характеризується широким  ландшафтним та природно-географічним різноманіттям - в її межах налічується 9 природних зон, відмінних за геолого-геоморфологічною будовою, грунто-кліматичними умовами, флористичними і геоботанічними особливостями, в тому числі Розточчя і Карпати. Цей фактор є визначальним у формуванні і територіальному розміщенні об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).

 

Протяжність пасма Розточчя, яке пролягло смугою завширшки 18-20 км. від Львова  по території Яворівського і Жовківського районів до польського м. Красьнік, в межах області становить приблизно 70 км. Цей природно-географічний район насичений об’єктами ПЗФ, найбільші і найважливіші з них природний заповідник „Розточчя” (2084,5 га), який є поки що єдиним об’єктом найвищої категорії заповідності в області та Яворівський  НПП (пл..7078,6 га), регіональний ландшафтний парк „Знесіння” (312 га), який функціонує в специфічному режимі.  Створення такої категорії заповідного об”єкту у м. Львові і його околицях було першою спробою в Україні взяти під опіку природоохоронного законодавства цілий природно-історико-культурно-естетичний комплекс. Функціонування такого об’єкту як “Знесіння” дає добру нагоду опрацювати методи збереження ресурсів довкілля в умовах великих сучасних міст.

 

У 2007 році створено регіональний ландшафтний парк “Равське Розточчя” на площі 19103 га.  Парк буде складовою частиною проектованого міжнародного українсько-польського біосферного резервату „Розточчя”.

 

Матеріали щодо української частини біосферного заповідника на Розточчі (номінаційні форми) у складі природного заповідника „Розточчя”, Яворівського національного природного парку, регіонального ландшафтного парку „Равське Розточчя” держуправлінням подані в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України для розгляду та передачі Національному комітету МАБ ЮНЕСКО.

 

Що стосується Карпатського регіону, то він найбільш насичений заповідними об’єктами. Площа заповідних об’єктів в його межах (Сколівський, Дрогобицький, Турківський, Старосамбірський райони) становить 66 056 га (12,9 % від загальної площі регіону).Найбільшими з цих об’єктів є НПП “Сколівські Бескиди” – 35684 га, РЛП “Верхньодністровські Бескиди” – 8536 га, РЛП “Надсянський” - 19428,0 га.

 

З метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття області у 1997 році створений регіональний ландшафтний парк “Надсянський” загальною площею 19428 га, територія якого безпосередньо прилягає до українсько-польського кордону. Комісією МАБ ЮНЕСКО (Париж, грудень 1998 р) включено його територію до першого в Європі  міжнародного трьохдержавного польсько-українсько-словацького біосферного заповідника “Східні Карпати”.

 

Три з чотирьох регіональних парків (Надсянський, Верхньодністровські Бескиди, Равське Розточчя) до цього часу не мали адміністарцій. З ініціативи держуправління, профільними комісіями Львівської обласної ради та фінансовими управліннями Львівської облдержадміністрації у 2008 році вирішено питання створення спеціальних адміністрацій цих об’єктів природно-заповідного фонду з метою забезпечення їх повноцінного функціонування, та виконання природоохоронних, соціальних і науково-дослідних завдань, що покладені на ці природоохоронні об’єкти.

 

Робота установ природно-заповідного фонду області зосереджена на проведенні наукових досліджень,  реалізації програм зі збереження біорізноманіття, виконанні еколого-освітніх програм, проведенні еколого-освітніх заходів, організації та участі у науково-практичних конференціях, рекреаційній діяльності та роботі зі ЗМІ, підготовці публікацій. Всі установи співпрацюють з громадськими організаціями, іншими установами ПЗФ, навчальними закладами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

 

Раціональне освоєння потенціалу  національних природних парків, а також регіональних ландшафтних парків може дати прямий економічний результат, забезпечить притік фінансових засобів, зайнятість населення у рекреаційній сфері, розширення сфери оздоровлення населення міст області. Результатом цього має стати збільшення найближчим часом площі природно-заповідного фонду області до 8-10%, що є середнім показником для країн Східної і Центральної Європи.

 

Фінансування діяльності установ природно-заповідного фонду та природоохоронних заходів на територіях та об’єктах здійснюється з різних джерел, у тому числі Державного бюджету, місцевих бюджетів, Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища, грантів, власних коштів установ, землевласників та землекористувачів, в залежності від їх підпорядкування.

 

У 2010 р. створено два об’єкти у Карпатському регіоні - лісовий заказник місцевого значення “Добромильський” площею 93 га, геологічну пам’ятку природи місцевого значення “Красний Камінь” площею 1,7 га (без вилучення земельної ділянки у землевласників і землекористувачів – ДП Старосамбірське лісомисливське господарство, ДП “Сколівське лісове господарство”) та дендропарк ім. Б.Дибовського площею 0,644 га.

 

Указом Президента України від 10.02.2010 року №156/2010 на території Бродівського, Буського та Золочівського районів створено національний природний парк «Північне Поділля» площею 15587,92 гектара.  З них 5434,4 га земель вилучатимуться в установленому порядку та надаватимуться парку в постійне землекористування та 10153,52 га земель включатимуться до його складу без вилучення у землекористувачів.

 

У фізико-географічному аспекті - це територія фізико-географічних районів Гологір та Ворокяків, що разом із Розточчям та Кременецькими горами (Тернопільська область) формують північно-західний край Подільської височини. На цій території сформувалися унікальні осередки рослинних угруповань, а також букові лісостани, що ростуть на північно-східній межі ареалу й становлять особливу цінність у загальноєвропейському масштабі. Тут бере початок р. Західний Буг, що має міждержавне значення. Крім природничої цінності, територія проектованого парку відзначається значною історико-культурною спадщиною, зокрема, об'єкти так званого «Золотого кільця» замків Львівщини, численні храми та інші пам'ятки культури.

 

У 2011 році створено 18 об"єктів природно-заповідного фонду із них парк пам"ятка садово-паркового мистецтва „Замковий парк XVII ст. у м. Жовкві” площею 13,9 га, ландшафтний заказник „Базиївка” в околицях м.Жидачів площею 20,0 га та 16 пам"яток природи місцевого значення на території Сокальського, Золочівського, Жидачівського, Жовківського, Перемишлянського, Самбірського, Сколівського та Турківського районів.

 

У 2014 році з ініціативи департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації фонд поповнився ще 3 об’єктами. Львівською обласною радою за нашим поданням прийнято рішення про створення:

  1. Парку-памʼятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк 7-ої міської комунальної лікарні м. Львова» (смт Брюховичі площа 1,4 га).
  2. Ботанічної пам’ятки природи «Франковий дуб» (м. Львів, точковий об’єкт).
  3. Регіонального ландшафтного парку «Стільське Горбогірʼя» (в межах Миколаївського, Пустомитівського, Перемишлянського районів на площі 8909,9 га.
  1. Парку-памʼятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк 7-ої міської комунальної лікарні м. Львова» (смт Брюховичі площа 1,4 га).
  2. Ботанічної пам’ятки природи «Франковий дуб» (м. Львів, точковий об’єкт).
  3. Регіонального ландшафтного парку «Стільське Горбогірʼя» (в межах Миколаївського, Пустомитівського, Перемишлянського районів на площі 8909,9 га.

 

  1. Парку-памʼятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк 7-ої міської комунальної лікарні м. Львова» (смт Брюховичі площа 1,4 га).
  2. Ботанічної пам’ятки природи «Франковий дуб» (м. Львів, точковий об’єкт).
  3. Регіонального ландшафтного парку «Стільське Горбогірʼя» (в межах Миколаївського, Пустомитівського, Перемишлянського районів на площі 8909,9 га.

 

Одним з ефективних заходів охорони довкілля є заповідання 

Департаментом екології та природних ресурсів проводиться чимала робота щодо розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Львівщини. Протягом останніх років створено 25 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. На даний час розпочато роботу зі створення національного природного парку «Дністровсько - Чайковицький».  Проектований парк має охопити територію Самбірського, Миколаївського та Дрогобицького районів. За попередніми підрахунками площа парку становитиме більше 10 тис. га.  

 

 

РЕЗОЛЮЦІЯ

Міжнародної науково-практичної конференції «Екологічна ситуація в Карпатах на початку ХХІ століття: сучасний стан і шляхи вирішення проблем». 

(м.Львів 5 грудня 2013 року) 

 

Міжнародна науково-практична конференція «Екологічна ситуація в Карпатах на початку ХХІ століття: сучасний стан і шляхи вирішення проблем» відбулася з ініціативи Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації з організаційною підтримкою Львівської торгово-промислової палати.

 

Мета проведення конференції: визначення стану, аналіз проблем, науковий підхід до вирішення екологічних проблем карпатського регіону.

 

<p"> У рамках конференції розглядалися наступні питання:

  1. Техногенні загрози Карпат: аналіз і запобігання;
  2. Біорізноманіття Карпат та його збереження;
  3. Функціонування об’єктів природно-заповідного фонду;
  4. Туристичний розвиток: екологічні ризики.

 

У роботі конференції взяли участь науковці з Інституту екології Карпат НАН України, Інституту регіональних досліджень НАН України, Національного лісотехнічного університету України, географічного факультету Національного університету ім..Івана Франка, Національного університету «Львівська Політехніка», представники органів виконавчої влади, природоохоронних установ та громадськості з України та Словаччини, загалом близько 45 осіб.           

 

На пленарних засіданнях презентовано й обговорено 26 доповідей та повідомлень. Опубліковані матеріали конференції.

 

На підставі заслуханих доповідей та проведених дискусій учасники конференції:

 

1. Відзначили про необхідність:

  • розробки програми про сталий розвиток Карпат на території Львівської області;
  • запровадження системи комплектного екологічного моніторингу екології Карпат за участі профільних організацій, країн-учасниць Карпатського регіону;

2. Визнали, що соціальна сфера, збереження етно-культурної спадщини: лемківщини, бойківщини та гуцульщини є невід’ємною складовою розвитку карпатського регіону;

3. Визнали, що найбільшими екологічними проблемами регіону є повені, паводки, всихання смерекових насаджень, ерозія ґрунтів, поводження з відходами, збереження генофонду флори і фауни;

4. Підтримали створення у Карпатському регіоні 2 національних природних парків «Бойківщина» та «Дністровсько-Чайковицький»;

5. Рекомендували Львівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству „Галсілліс” надати пропозиції щодо створення у Карпатському регіоні нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду за рахунок земель лісфонду;

6. Підтримали необхідність передачі земель, на яких веде господарювання Сколівський військовий лісгосп, у постійне користування НПП «Сколівські Бескиди»;

7. Рекомендували звернутися через Львівську обласну державну адміністрацію до Кабінету Міністрів України щодо встановлення на законодавчому рівні обов’язкової частки лісового фонду у розмірі 30 відсотків від загальної площі, яку повинні займати території та об’єкти природно-заповідного фонду;

8. Рекомендували звернутися до Міністерства екології та природних ресурсів України щодо необхідності внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, зокрема, щодо:

  • спрощення порядку створення нових об’єктів ПЗФ в частині погодження з органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади;
  • розроблення механізму викупу земельних ділянок, що перебувають у приватній та комунальній власності, для суспільних потреб під території та об'єкти природно-заповідного фонду здійснюється (що передбачено ст. 46 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”); 
  • законодавчого стимулювання видів економічної діяльності, спрямованої на невиснажливе використання природних ресурсів (рекреація, екотуризм тощо);
  • визначення пільг органам місцевого самоврядування, на територіях яких створюються природоохоронні території з урахуванням обмеженого режиму природокористування;

9. Підтримали необхідність визнання на законодавчому рівні оселищних підходів до вибору перспективних територій для надання статусу охоронних та рекомендували запроваджувати в практику урахування даних щодо наявності охоронних видів, угруповань і типів оселищ, у т.ч. й загальноєвропейського значення.

10. Рекомендували Львівській обласній раді, Львівській обласній державній адміністрації передбачати щорічно у складі обласного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти на розробку проектів створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

11. Погодилися активізувати через ЗМІ роз’яснювальну роботу серед населення щодо основних завдань та функціонування територій та об’єктів природно-заповідного фонду;  

12. Визнали, що вирішувати проблеми всихання ялинових лісів в Карпатах необхідно шляхом заміни їх на корінні, біологічно-стійкі ялицево-букові деревостани;

13. Рекомендували активізувати наукові дослідження природних комплексів з метою виявлення старовікових лісів та пралісів у Карпатському регіоні; 

14. Рекомендували постійним лісокористувачам вживати заходів щодо господарювання за принципами наближеного до природи ведення лісового господарства та неухильно дотримуватися вимог природоохоронного законодавства при виборі способів та методів заготівлі деревини в гірських лісах;

15. Визнали необхідність розширення науково обґрунтованої мережі лісових доріг та відновлення дорожнього покриву лісових доріг після трелювання лісу й перевезення деревини у межах населених пунктів;

16. Підтримали пропозицію добровільної сертифікації лісу та залучення громадськості до системи ведення лісового господарства;

17. Визнали необхідність створити ефективну систему утилізації відходів життєдіяльності людини у гірських населених пунктах та зниження рівня засміченості прируслових ділянок річок;

18. Підтримали застосування стандартизації методів та підходів у питаннях збереження довкілля із країнами Європейського Союзу;

19. Рекомендували проведення комплексних досліджень гідроенергетичного потенціалу гірських рік з метою оцінки доцільності будівництва міні ГЕС;

20. Рекомендували Верховній Раді України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України розглянути пакет проектів нормативно-правових документів щодо створення територій пріоритетного розвитку у гірських зонах України, підготовлений та направлений Інститутом регіональних досліджень НАН України, та забезпечити прийняття Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у гірських зонах України»;

21. Визнали необхідним прийняття Закону України «Про розвиток гірських територій в Україні»;

22. Рекомендували звернутися до Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації з пропозицією про створення експертної комісії з розгляду питань щодо очікуваних соціально-економічних й екологічних наслідків реалізації проекту «Олімпійська надія – 2022» із залученням до її складу провідних науковців та фахівців-практиків.

23. Підтримали пропозицію активізувати наукове співробітництво з країнами Карпатського регіону (Україна, Польща, Румунія, Сербія, Чорногорія, Словаччина та Угорщина) для вирішення екологічних проблем.

 

Одним з ефективних заходів охорони довкілля є заповідання 

Департаментом екології та природних ресурсів проводиться чимала робота щодо розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Львівщини. Протягом останніх років створено 25 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. На даний час розпочато роботу зі створення національного природного парку «Дністровсько - Чайковицький».  Проектований парк має охопити територію Самбірського, Миколаївського та Дрогобицького районів. За попередніми підрахунками площа парку становитиме більше 10 тис. га.  

 

ЩО ТАКЕ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК, МЕТА ЙОГО СТВОРЕННЯ

Національний природний парк (НПП) - це природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність та забезпечення умов для організованого відпочинку. НПП належить до природно-заповідного фонду України, має свою адміністрацію і є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів державного бюджету.

 

До складу НПП входять ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами, що надаються йому у постійне користування та землі без вилучення їх у власників та землекористувачів.

 

Рішення про організацію НПП приймається Указом Президента України. На цей час в Україні функціонують 47 НПП,що розташовані у різних регіонах, з них 3 на території Львівської області – Явоірвський національний парк, національний природний парк «Сколівські Бескиди» та національний природний парк «Північне Поділля»    

 

ЗАВДАННЯ

Відповідно до мети створення НПП на нього покладається виконання таких завдань:

  • збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів;
  • створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційно діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів;
  • проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;
  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи. 

 

ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ

Діяльність НПП здійснюється відповідно до Положення про нього та Проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів. Територія НПП поділяється на такі 4 функціональні зони:

 

заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;

 

зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних   стежок;   тут   забороняються   рубки   лісу   головногокористування, промислове рибальство й промислове добування мисливських тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;

 

зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку;

 

господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

 

На території НПП, крім заповідної зони, зберігаються традиційні види природокористування, у тому числі сінокосіння, вигас худоби, любительське (спортивне) рибальство та полювання, бджільництво, збір грибів, ягід та лікарських рослин, вирішуються питання заготівлі дров тощо. 

 

ЯК ВПЛИВАЄ СТВОРЕННЯ ПАРКУ НА ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВОГО НАСЕЛЕННЯ?

НПП протягом перших років діяльності забезпечується приміщеннями для його адміністрації та природоохоронних науково-дослідних відділень, в подальшому створюється еколого-освітній центр та забезпечується розвиток рекреаційної інфраструктури НПП. НПП забезпечується спеціальною технікою, автомобілями загального призначення та технікою загального використання. Штат адміністрації НПП формується з місцевих жителів, а його утримання здійснюється за кошти Державного бюджету.

 

НПП співпрацює з місцевою владою, населенням та громадськими організаціями, зокрема шляхом залучення їх до участі у роботі науково-технічної ради НПП та спільного проведення різноманітних природоохоронних та інших акцій.

 

Забезпечення режиму території НПП, здійснення заходів по відтворенню/відновленню природних ресурсів суттєво примножить багатство місцевої флори та фауни. Служба державної охорони забезпечує попередження правопорушень та засмічення і захаращення території; реалізує заходи з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників та хвороб; запобігає виникненню пожеж та інших надзвичайних ситуацій тощо.

 

Еколого-просвітницька діяльність НПП сприяє підвищенню рівня екологічної культури місцевого населення і відвідувачів та відіграє важливу роль у вихованні місцевої молоді та екологічному інформуванні населення шляхом: проведення просвітницької роботи серед дошкільних та шкільних закладів, випуску буклетів, часописів, фільмів, книг, посібників тощо: популяризації знань про територію НПП.

 

Науковці НПП проводять екологічний моніторинг, слідкуватимуть за станом природних комплексів і популяціями рідкісних видів рослин і тварин, на підставі чого розробляються спеціальні програми покращення екологічного стану території та прилеглих до парку ділянок.

 

Крім наявних штатних наукових працівників, установи природно-заповідного фонду укладають угоди із іншими науковими організаціями різних рівнів з метою залучення кваліфікованих працівників та обміном досвідом що природоохоронної діяльності з регіонами України та іншими державами.

 

Рекреаційна діяльність на території НПП є прямою інвестицією в економічний розвиток регіону. Вона здійснюється шляхом створення сприятливих умов для відпочинку відвідувачів і включає: облаштування екологічних та туристичних маршрутів і зон відпочинку; організацію екологічних таборів для школярів та молоді; залучення місцевого населення до рекреаційної діяльності (надання платних послуг відвідувачам щодо розміщення, харчування та супроводу); надання інформаційних послуг через випуск друкованої, фото- та відеопродукції, виготовлення інформаційних стендів; залучення та співпраця з рекреаційними закладами регіону щодо відвідування території НПП.

 

НПП сприяє розвитку сільського туризму у регіоні. Ця форма масової рекреації, як жодна інша, сприяє вихованню національно-патріотичних почуттів та сприяє:

  • вирішенню соціально-економічних проблем села;
  • зменшенню рівня безробіття на селі та розширенню кола самозайнятостісільського   населення, особливо молоді;
  • розширенню можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства, зокрема, реалізації її на місці;
  • покращанню благоустрою сільських садиб, вулиць, в цілому сіл;
  • розвитку соціальної інфраструктури;
  • відродженню, збереженню і розвитку місцевих народних промислів, пам'яток історико-культурної спадщини; підвищенню культурно-освітнього рівня сільського населення.

 

Саме НПП створюють унікальну можливість узгодження завдань охорони природи з потребами збалансованого використання природних ресурсів та відпочинком населення.

 

НПП є каталізатором сталого розвитку регіону та базою для розвитку рекреаційної, туристичної, еколого-освітньої, природоохоронної, наукової діяльності, стимулом для розвитку супутніх видів підприємницької діяльності в районі.

 

Парк сприяє екологізації різних напрямків господарської діяльності, що здійснюються на його території (лісове, водне і мисливське господарство).

 

 

Інформаційна довідка

щодо стану природно-заповідного фонду Львівської області

На території Львівщини розташовано 347 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 148,6 тис. га., з них загальнодержавного значення – 25 об'єкти площею понад 64,563 тис. га, місцевого значення - 322 об'єкти площею більше – 83,9 тис. га. На частку заповідного фонду припадає майже  6,8 % території області.

 

З них у підпорядкуванні:

Мінприроди України– 1 (Яворівський НПП)

Держкомлісгоспу України – 1 (НПП “Сколівські Бескиди”)

Міносвіти України – 4 (природний заповідник “Розточчя”, 3 ботанічні сади)

Органів місцевого самоврядування – 4 (РЛП “Знесіння”, РЛП “Верхньодністровські Бескиди”, “Надсянський”, “Равське Розточчя“).

п\п Категорії територій та об’єктів природно-заповідного фонду  
К-ть площа (га)
1. Природний заповідник 1 2084,5
2. Національні природні парки (НПП) 3 58350,52
3. Заказники:    
  загальнодержавного значення 9 3303,0
  місцевого значення 33 27563,1
4. Пам’ятки природи    
  загальнодержавного значення 2 592,8
  місцевого значення 180 1765,5
5. Ботанічні сади:    
  загальнодержавного значення 2 41,2
6. місцевого значення 1 1,5
7. Зоологічний парк місцевого значення 1 5,9
8. Дендрологічні парки загальнодержавного значення 2 64,0
9. Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва:    
  загальнодержавного значення 6 115,8
  місцевого значення 54 777,72
10. Заповідні урочища 48 6502,3
11. Регіональні ландшафтні парки (РЛП) 4 47379,0
  ВСЬОГО: 347 148572,8
  Процент заповідності   6,8

 

Разом з тим, слід зауважити, що майже 65 % всієї площі ПЗФ області  знаходиться  на території  лісового фонду, отже, в природних комплексах, що перебувають під особливою охороною держави переважають лісові формації та угрупування і значно нижчий відсоток лучних, лучно-степових, лучно-болотних, водно-болотних формацій.

 

Територія Львівської області характеризується широким  ландшафтним та природно-географічним різноманіттям - в її межах налічується 9 природних зон, відмінних за геолого-геоморфологічною будовою, грунто-кліматичними умовами, флористичними і геоботанічними особливостями, в тому числі Розточчя і Карпати. Цей фактор є визначальним у формуванні і територіальному розміщенні об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).

 

Протяжність пасма Розточчя, яке пролягло смугою завширшки 18-20 км. від Львова  по території Яворівського і Жовківського районів до польського м. Красьнік, в межах області становить приблизно 70 км. Цей природно-географічний район насичений об’єктами ПЗФ, найбільші і найважливіші з них природний заповідник „Розточчя” (2084,5 га), який є поки що єдиним об’єктом найвищої категорії заповідності в області та Яворівський  НПП (пл..7078,6 га), регіональний ландшафтний парк „Знесіння” (312 га), який функціонує в специфічному режимі.  Створення такої категорії заповідного об”єкту у м. Львові і його околицях було першою спробою в Україні взяти під опіку природоохоронного законодавства цілий природно-історико-культурно-естетичний комплекс. Функціонування такого об’єкту як “Знесіння” дає добру нагоду опрацювати методи збереження ресурсів довкілля в умовах великих сучасних міст.

 

У 2007 році створено регіональний ландшафтний парк “Равське Розточчя” на площі 19103 га.  Парк буде складовою частиною проектованого міжнародного українсько-польського біосферного резервату „Розточчя”.

 

Матеріали щодо української частини біосферного заповідника на Розточчі (номінаційні форми) у складі природного заповідника „Розточчя”, Яворівського національного природного парку, регіонального ландшафтного парку „Равське Розточчя” держуправлінням подані в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України для розгляду та передачі Національному комітету МАБ ЮНЕСКО.

 

Що стосується Карпатського регіону, то він найбільш насичений заповідними об’єктами. Площа заповідних об’єктів в його межах (Сколівський, Дрогобицький, Турківський, Старосамбірський райони) становить 66 056 га (12,9 % від загальної площі регіону).Найбільшими з цих об’єктів є НПП “Сколівські Бескиди” – 35684 га, РЛП “Верхньодністровські Бескиди” – 8536 га, РЛП “Надсянський” - 19428,0 га.

 

З метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття області у 1997 році створений регіональний ландшафтний парк “Надсянський” загальною площею 19428 га, територія якого безпосередньо прилягає до українсько-польського кордону. Комісією МАБ ЮНЕСКО (Париж, грудень 1998 р) включено його територію до першого в Європі  міжнародного трьохдержавного польсько-українсько-словацького біосферного заповідника “Східні Карпати”.

 

Три з чотирьох регіональних парків (Надсянський, Верхньодністровські Бескиди, Равське Розточчя) до цього часу не мали адміністарцій. З ініціативи держуправління, профільними комісіями Львівської обласної ради та фінансовими управліннями Львівської облдержадміністрації у 2008 році вирішено питання створення спеціальних адміністрацій цих об’єктів природно-заповідного фонду з метою забезпечення їх повноцінного функціонування, та виконання природоохоронних, соціальних і науково-дослідних завдань, що покладені на ці природоохоронні об’єкти.

 

Робота установ природно-заповідного фонду області зосереджена на проведенні наукових досліджень,  реалізації програм зі збереження біорізноманіття, виконанні еколого-освітніх програм, проведенні еколого-освітніх заходів, організації та участі у науково-практичних конференціях, рекреаційній діяльності та роботі зі ЗМІ, підготовці публікацій. Всі установи співпрацюють з громадськими організаціями, іншими установами ПЗФ, навчальними закладами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

 

Раціональне освоєння потенціалу  національних природних парків, а також регіональних ландшафтних парків може дати прямий економічний результат, забезпечить притік фінансових засобів, зайнятість населення у рекреаційній сфері, розширення сфери оздоровлення населення міст області. Результатом цього має стати збільшення найближчим часом площі природно-заповідного фонду області до 8-10%, що є середнім показником для країн Східної і Центральної Європи.

 

Фінансування діяльності установ природно-заповідного фонду та природоохоронних заходів на територіях та об’єктах здійснюється з різних джерел, у тому числі Державного бюджету, місцевих бюджетів, Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища, грантів, власних коштів установ, землевласників та землекористувачів, в залежності від їх підпорядкування.

 

У 2010 р. створено два об’єкти у Карпатському регіоні - лісовий заказник місцевого значення “Добромильський” площею 93 га, геологічну пам’ятку природи місцевого значення “Красний Камінь” площею 1,7 га (без вилучення земельної ділянки у землевласників і землекористувачів – ДП Старосамбірське лісомисливське господарство, ДП “Сколівське лісове господарство”) та дендропарк ім. Б.Дибовського площею 0,644 га.

 

Указом Президента України від 10.02.2010 року №156/2010 на території Бродівського, Буського та Золочівського районів створено національний природний парк «Північне Поділля» площею 15587,92 гектара.  З них 5434,4 га земель вилучатимуться в установленому порядку та надаватимуться парку в постійне землекористування та 10153,52 га земель включатимуться до його складу без вилучення у землекористувачів.

 

У фізико-географічному аспекті - це територія фізико-географічних районів Гологір та Ворокяків, що разом із Розточчям та Кременецькими горами (Тернопільська область) формують північно-західний край Подільської височини. На цій території сформувалися унікальні осередки рослинних угруповань, а також букові лісостани, що ростуть на північно-східній межі ареалу й становлять особливу цінність у загальноєвропейському масштабі. Тут бере початок р. Західний Буг, що має міждержавне значення. Крім природничої цінності, територія проектованого парку відзначається значною історико-культурною спадщиною, зокрема, об'єкти так званого «Золотого кільця» замків Львівщини, численні храми та інші пам'ятки культури.

 

У 2011 році створено 18 об"єктів природно-заповідного фонду із них парк пам"ятка садово-паркового мистецтва „Замковий парк XVII ст. у м. Жовкві” площею 13,9 га, ландшафтний заказник „Базиївка” в околицях м.Жидачів площею 20,0 га та 16 пам"яток природи місцевого значення на території Сокальського, Золочівського, Жидачівського, Жовківського, Перемишлянського, Самбірського, Сколівського та Турківського районів.

 

Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду Львівської області